СТІНА НАДІЇ – це арт-об’єкт який буде нагадувати про тих, кого чекають вдома. Можливо викреслити людини зі списку, видалити файли з бази – але її не можливо видалити з пам’яті і сердець рідних та близьких, які довгі роки чекають на повернення.

Друзі! Хочемо розказати вам про дуже цікавий, складний і водночас важливий для нас проєкт, над яким ми зараз працюємо в колаборації з 42.architecture . До нас звернулись Об’єднання рідних зниклих безвісти НАДІЯ з пропозицією розробити концепцію меморіалу зниклим безвісти за час збройного конфлікту на сході України. Велика відповідальність працювати над таким об’єктом, адже неможливо байдуже сприймати цю тематику. Вона стосується кожного, тому існує нагальна потреба актуалізації для суспільства питання зниклих безвісти. Щиро сподіваємося, що даний проєкт буде реалізовано.
З метою актуалізації питання зниклих безвісти за час збройного конфлікту на сході України, було прийнято рішення про створення в місті Києві локації що присвячена даній проблемі.
Таке місце має стати постійним нагадуванням суспільству про необхідність активізації зусиль щодо пошуку військовослужбовців та цивільних осіб, доля яких на сьогодні невідома. Причому як з боку відповідних міжнародних і державних інституцій, так і з боку громадських організацій і окремих активістів.
Також ця локація має стати тим майданчиком, на якому будуть проходити заходи інформаційного характеру. Основна візуальна складова (скульптурна група) за задумом має виконувати одразу декілька вкрай важливих функцій.
# Повідомляти суспільству про наявність проблеми, окреслити її візуально, вплести її в тканину міського ландшафту і суспільного дискурсу.
# Створити локацію для заходів інформаційного характеру, що присвячені питанню пошуку зниклих безвісти.
# Апелювати до емоцій, пропонуючи глядачам об’ємне, всебічне осмислення проблеми через візуальні образи, що певною мірою дозволяють відчути відлуння емоцій і почуттів тих, чиї близькі зникли безвісти.
Завданням будь-якого пам’ятника або пам’ятного знаку є залучити глядача до осмислення через візуальне сприйняття теми, використовуючи при цьому такі матеріали, стилістику, організацію навколишнього простору, та інші художні методи і засоби, що максимально передають, виявляють основну ідею.
Таким чином досягається ефект об’ємного, всебічного сприйняття проблеми. Не розуміння формулювань офіційних документів або сухої статистики новин. Глядач має сприймати такий візуальний меседж на іншому рівні – емоційному. Усвідомлювати що за офіційними цифрами стоять люди, доля яких досі невідома. І це залишає їх близьких в невизначеному, ніби “підвішеному” стані. Невідомість, відсутність остаточної відповіді, постійний пошук, створюють неймовірно сильний психологічний тиск.
Саме тому за композиційний центр було обрано постать людини, що зникає, наче розчиняється в навколишньому середовищі. Силует, що складається з каміння різного розміру, можна побачити тільки під певними кутами, що підкреслює непевність, невизначеність становища зниклих безвісти. В точках огляду можуть бути облаштовані оглядові зони з можливістю розміщення додаткових інформаційних матеріалів. Бетонна конструкція задумана таким чином, аби глядач, перебуваючи всередині, зрозумів те збетеження, неспокій, стан постійного психологічного тиску, які відчувають близькі і рідні пропалих безвісти. Цей ефект досягається зокрема кутом нахилу стін, що нависають над відвідувачем, та підсилюється відносно вузькими променями світла вдень і відповідним штучним освітленням в темний час доби.
Основою для центральної фігури є вода – як символ життя, надії і водночас матерія на яку неможливо спертися, яка є мінливою і несталою.
Гідне ставлення і повага до громадян є ознакою цивілізованої держави, а порушення в публічному просторі болючих питань що не мають простих відповідей або легких рішень є ознакою зрілості та відповідальності суспільства.

Залиште відповідь