А тепер скажіть мені, що це вчора було?

Страшно? В перші кілька днів, на самому початку війни, було набагато страшніше. Вчора було інакше… Неприємно й незручно…

Так, кількох з нас вбито. Четверо дніпрян. Для їх рідних це страшна трагедія, але в масштабах великого міста…

Я не цинічна. Я живу розумом, і тому намагаюсь зрозуміти – так що це було?

Куди вони гатили, коли в’їбали по дорожньому полотну на вулиці Калиновій? Там на кілометр нема жодних об’єктів. Косорилі та жопорукі? Мабуть, що так.

По нашій області гепнули 18 ракет. Вчора в Кривому Розі у двох районах не було світла й води. Зранку вода вже є всюди, світло нема в одному районі, кажуть десь 4000 людей без світла.

Особисто я постраждала. В мене до фуйла особистий рахунок. Мені вчора скасовували стрижку у перукарні. Ок, падло плішиве, далі що? Заради чого це?

Ти показало звірячу морду світові. Вчора преса всього світу в екстазі демонструвало вбитих тобою цивільних українців. Так всі і так в курсі, що блювотне створіння. Але СВЕРХІДЕЯ в чому?

Якби такі обстріли тиждень за тижнем, місяць-два… Тоді це трагедія, мабуть.

А так, як вчора, то це ПУК. Вибачте мені, перднув, та обісрався… І обісрався на весь світ…

Якщо в тебе нема ракет на кошмар-кошмар, то нащо ти дувся?

Скажете, що я цинічна? Ми вчора зібрались в зумі, родини зниклих безвісти з різних куточків України, і питались вгадати, куди ті “високоточні” ракети повинні були прилетіти? Не всі прильоти розгадали…

Але що вчора найбільше вибісило? Безпорадність! SUKI гатять по нас, впевнені, що нам нема, чим їм відповісти.

Нам потрібні ракети. Свої.

Не асфальт.

В сраку асфальт на 90 млрд гривень в 2023 року!

ПВО та ракети!

Я хочу мати ПВО, та ракети на відповідь тим писюрасам! Я ненавиджу бути безпорадною жертвою!

А ви?

ПиСи. А ще писюраси можуть зірвати нам захід, що заплановано на 14-16 жовтня. SUKI!

Залиште відповідь