Вчора відбулась зустріч родин зниклих безвісти та полонених АЗОВСТАЛІ. Були присутні родини не тільки тих, кого було «евакуйовано» в полон 20 травня, а й тих, хто зник або потрапив у полон раніше.
Що важливо:

  • Обговорювали «спецоперацію по евакуації» в полон. Минуло два тижні з того часу, як хлопців «вдало» евакуювали. То вже ми можемо почути в чому був смисл цієї самої операції? Коли планують її закінчення? Чим саме планують її закінчити? Бо ми зараз чуємо дуже тривожні повідомлення з того самого ДНР, до якого вони були “евакуйовані”, що вони хочуть хлопців засудити до страти. Це також було включено до плану? Чи щось пішло не так?

  • Пані Верещук сказала, що вона особисто та її Штаб, вже впорались, і тепер всі питання до ГУР та СБУ. Що воно значить?

  • Зрозумійте, я не накручую… Це прості та дуже логічні питання, які турбують кожну родину захисників АЗОВСТАЛІ.

Далі:

– Вже пора родинам здіймати крик? Вже пора починати звертатися до світових лідерів, щоб захистити полонених? Не тільки АЗОВців, і навіть не тільки АЗОВСТАЛЬців чи захисників Маріуполя, а тисячі українських військових, що опинилися в полоні росіян, та й тих, чия доля досі не відома?

– Чи наш гамір не зашкодить полоненим? А з іншого боку, чим можна ще більш їм зашкодити?

Дуже знайомі питання. Дуже знайома ситуація. Саме з цим зіткнулися родини військових Іловайського котлу. Тоді влада також поважно надувала щоки, та запевняла, що вони все самі зроблять, щоб родини мовчали та не заважали… Родини послухали. Родини промовчали.

Що у підсумку?

Більшість іловайських полонених таки звільнили, але частина родин й досі шукає своїх синів, братів, чоловіків.

Отже, спираючись на особистий досвіт, раджу: об’єднуйтесь!

Один – не воїн!

Будьте обережні, не дайте себе використати, але не мовчіть!

Що пропоную конкретно?

Звернення до Голови Міжнародного Комітету Червоного Хреста, до Радбезу Європи, до ООН, до світових лідерів, до миротворчих та правозахисних організацій світу з дуже простими вимогами:

– Сприяти відновленню родинних зв’язків між полоненими та членами їх родин;

– Ввести контроль за дотриманням вимог Женевської Конвенції, що до порядку утримання полонених, як російською так і українською сторонами конфлікту.

Тривожне:
Ми організовуємо зустрічі родин зниклих та полонених вже два тижні. За цей час неодноразово чули від родин полонених обурене:
– Он, азовців вже 400 осіб звільнили, а коли черга наших?
Тож, вчора ми прямо спитали в дівчат, хто ті «400 азовців», що вже звільнені. Чесно, дами трохи аффуєлі від числа звільнених, бо навіть поранені захисники АЗОВСТАЛІ, ще й досі перебувають в неволі.
Отже, хтось та за ради чогось розповсюджує чутки про звільнених азовців.

За для чого?
Це просто! «Розділяй та володарюй!» Це правило відомо вже кілька віків.
Впевнена, це робиться для того, щоб родини не могли об’єднатися. Тому що, родин, чиї рідні перебувають в полоні, або тих, чия доля невідома – багато. Разом ви велика сила, з якою не можливо не рахуватись. Окремо – вас можна заплутати обіцянками, залякати загрозами вашим рідним, та й ще багато чого. Для цього просто необхідно посіяти між вами недовіру та ворожнечу.
Кому вигідно?
Не стану про це навіть й писати. Ви це знаєте й самі.
Тому напишу лише одне:
ОБ’ЄДНАЄМОСЬ?

Залиште відповідь