Статус: зниклий безвісти

Ковальов Юрій Анатолійович

Дата народження:
29 квітня 1992
Місце народження:
с.Маневичи, Волинська обл
Дата і місце зникнення:
19 січня 2015 , ДАП , Донецька область
Звання:
Солдат
Посада:
Солдат
Військова частина:
80 ОАмБр

Обставини зникнення:

Віра Ковальова — ​з села Криничне, що на Маневиччині. Востаннє мама говорила зі своїм сином 18 січня 2015-го. Юра зник у Донецькому аеропорту. Відтоді сім’я чекає бодай якоїсь вісточки чи натяку, де він. У тому, що живий, — ​переконані. І мати ставить свічки у церкві за здоров’я. — З новин нічого не змінилося, а я живу далі з надією, — ​каже жінка. — ​Всі забули, ніхто не згадує, батьки тільки думають. На День десантника ніхто не подзвонить, не привітає, чи на День матері. Я ж одна з Маневиччини така залишилась. Тільки й рахуєш дні, місяці. День народження був у Юри 29 квітня. Знаєте, як важко матері жити з тим, що йому 29 літ, а я його вже шість років не бачила?! Юрій Ковальов зник 19 січня 2015 року. 18 січня зранку він виходив на зв’язок, потім зв’язок з ним зник. Юрій Ковальов служив у 80-ій аеромобільній бригаді, 7 роті, 3 взводі. Востаннє телефонував з Донецького аеропорту. Його брат Андрій каже, що після зникнення приблизно через 4 місяці хтось дзвонив до його батька, назвався Юрою і сказав, що він живий. “Дзвінок запілінгували з Ростовської області, село Ленінське, десь біля Глухова. Але жодних пошуків далі не проводили, бо тоді були обстріли якраз. І ось нещодавно мама дзвонила в СБУ, там сказали, що так, в них є така інформація, але пошуками не займаються. Шукають тих, про кого більш-менш шось точно відомо”, – розповідає брат зниклого.

Волинь.ком.юа

Віра Ковальова — ​з села Криничне, що на Маневиччині. Востаннє мама говорила зі своїм сином 18 січня 2015-го. Юра зник у Донецькому аеропорту. Відтоді сім’я чекає бодай якоїсь вісточки чи натяку, де він. У тому, що живий, — ​переконані. І мати ставить свічки у церкві за здоров’я.

— З новин нічого не змінилося, а я живу далі з надією, — ​каже жінка. — ​Всі забули, ніхто не згадує, батьки тільки думають. На День десантника ніхто не подзвонить, не привітає, чи на День матері. Я ж одна з Маневиччини така залишилась. Тільки й рахуєш дні, місяці. День народження був у Юри 29 квітня. Знаєте, як важко матері жити з тим, що йому 29 літ, а я його вже шість років не бачила?!

Мілітарний:

Бої за Донецький аеропорт: зниклі безвісті

Війна на Донбасі Донбас Донецький аеропорт (ДАП)

На жаль і через п’ять років по завершенню боїв за Донецький міжнародний аеропорт імені Прокоф’єва залишається невідомою доля щонайменше 4-х наших військових, про яких повідомив керівник волонтерської місії «Евакуація 200» Павло Нетьосов:

• старшого солдата Бондаря Олександра Володимировича
• солдата Ковальова Юрія Анатолійовича
• солдата Кравчука Олександра Михайловича
• солдата Степанишина Валерія Віталійовича

Всі бійці були військовослужбовцями 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.